Молодіжна громадська організація "КОЛО"

Новий сайт нашої Організації

mgo-kolo — Sun, 01 Feb 2009 23:19:28 GMT

Ми переїхали на новие місце:

www.mgo-kolo.org.ua

Продовження віршів конкурсантів поетичного конкурсу "КОЛІР"

mgo-kolo — Tue, 25 Nov 2008 01:37:41 GMT

Учасник №10

Ти, як генератор щастя, працюєш на моєму паливі, робиш кольорові салюти з метеликів.

Навіть не помічаю оголені сухожилля дерев, яким боляче без листя.

Навіть не помічаю бензинові сльози землі , закованої у асфальт, яку вже не вставляють вихлопні гази, наповнюючі її легені.

Вона вже навіть стомилась розсовуватись під ногами суцко-менеджерів і спалювати їх в собі.-Не лізе! Так, саме тих фалосів, в яких замість серця кам’яна свиня, куди вони щодня закидають бабло , за яке готові перегризти дріт Сонця.

Навіть не помічаю криків мертвих тварин в наших шлунках, як вони б’ються на волю.

Може це кохання?..

Учасник №11

І хто це, хто це, хто це, хтоце, хтоце????????

Це вже ніхто. Раніше це був чоловік, що ходив на Павло-Кічкас ловити мертву рибу.

Сам, кажуть, колись працював на заводі,

Та необережно закохався у чорні хмари над совковими спорудами,

Тому весь час ходив ловити мертву рибу на Павло-Кічкас.

Рибу, червону від мідної руди.

Рибу, чорну від вугілля.

Чорні гори, червоні ріки.

Навіть покинув роботу на заводі, пестив кішечку з тоненькою мордочкою,

Годував її рибинами…

Сам. Кажуть, плів тенета.

Пив і рибалив, рибалив і пив, пив і рибалив, рибалив і пив.

Його дружина дуже ревнувала його до чорних ґверових хмар,

Тому народила йому дочку і пішла з іншим.

А він сидів і рибалив, рибалив і пив.

Котячі очі занадто небезпечні, але ж він кохав свою дружину,

Вона сварилася на нього, він переживав,

Носив додому рибу, не знав, що робити, нарешті розвівся,

А потім зупинилися заводи на Павло-Кічкасі…

Він залишився один, поціновувач ґверових хмар.

З ним весь час ходила ця клята кішечка, яка тепер стала моєю неодмінною ношею.

«Тому уявляєш, повісився!»

«Боже правий!» - охає інша і хреститься.

Перша продовжує: «Отак він сидів, в’язав тенета, на них і повісився!»

Бабусі-квіткарки на цвинтарі сидять під простеньким хрестом

І вінки продають.

Коли він був іще живий, то кохав, його серце було повне – бери та вичавлюй

Цю дивну густу рідину.

Кохав ґверові хмари, дружину і кішечку.

Усе це згодом і вкоротило йому віку.

І на всіх фотокартках було написано:
«Я вас люблю», «Я вас люблю», «Я вас люблю»…

Учасник №12

Колись ви чули як гуде Майдан?
Мабуть, що ні ,бо кожен справи має,
А він, немов свободи ураган
Хоч дехто це не відчуває.
Коли я хочу серцем відпочити,
То поринаю в емоційний стан,
Коли думками хочу полетіти,
То йду сміливо на Майдан.
Я відчуваю його запах,
Якусь енергію людей –
Це ніби вогняная птаха,
Це сховище благих ідей.
Так дивно відчувати серце
Об ’ єднання всього народу
Маленьке київське джерельце,
Козацького це виток роду.
Ця вулиця з ’ єднала щось магічне:
Думки і волю, силу і буремність
І в цьому є щось файно-естетичне
Можливо,це народна незалежність?
Майдан-- ти серце любого нам міста,
Його ти символ, віри оберіг
Ти найдивніша перла у намисті
І дякую, що все це ти зберіг.

Учасник №15

Горчит вчерашним днем испорченное утро…
Мобильный телефон… об стену на куски…
Плевки в мой огород … Аллаха, Шивы, Будды.
Забуду… всё в подряд, но только мне не льсти..
Уймись, не трогай больше… решай свое судоку.
Пей заменитель кофе, ешь псевдо бутерброд,
Но только не мешай мне… искать в квартире Бога,
Носки, помятый фрак… я убегаю вброд.
Не бред и я не болен… вторые сутки трезвость
Решает как мне жить, как выманить тебя
Из сердца кипятком… прости, меня за дерзость,
Прости за альтруизм, но ты еще дитя,
Каких не видел мир… а я, придурок, клюнул
На смех нелепой куклы с прилавка магазина.
Пей заменитель кофе, что я тебе подсунул…
Прости меня за дерзость, резиновая Зина…

Учасник №17

Місячні пси третій день завивають на землю:

Вириваючи лапами в кратерах місяця діри.

Гей, візниче! Обкрути батогом твою рідну планету

(перевір її на тремтливість в умовах невагомості)

Гей, тореадоре! Подражни ще червоною хусткою нашу свідомість,

(хай корида земна пересилить себе й доросте до абсурду,

а биків нагодують травою з червоних тарелів).

Завива йте собаче виття у бавовну і пхайте у вуха,

хай пронизують обертони вашу гідність і міцність

(так приємно вібрує душа під контролем у чотириногого співу).

А сьогодні, прокинувшись, Бог забажав на сніданок

яєчню з яйця, що постало із хаосу й світ породило,

щоб довести усім, що це він розпочав рід людей,

та й могутні дерева

теж його духу справа – і озера, і гори, і сонце…

Учасник №25

Вася Чьоткий жив в селі,

Грошей було на нулі.

Ні курнути, ні напитись,

Не було й на кім женитись.

Та минуло трохи часу…

Бізнесменом Вася став,

Гнав горілку й продавав

Те добро дорогоцінне,

Та ґуральню мав відмінну

Від усіх сільських подоб,

Бо Василько наш був сноб.

Все приладдя «на фірмє»

(пообклеював брендáми),

У кутку камін з вогнем,

Вася в шалику сидить,

Люльку курить і мовчить.

Гарувати Васі – зась,

Він топ-менеджер у нас.

П’є горілку з пляшки він

(головне, шо лейбл «Jack Daniels»

він на пляшку наліпив),

Підключився в Інтернет,

Тепер пише на блог.нет.

Приїжджали якісь дядьки,

Може то були й жінки,

Важко на оце відповісти,

Бо вдяглися якось дивно,

Чи то дівчина, чи як?

Може навіть то хлопак,

Одяг зовнішню розрізненість

Зовсім й геть знівелював,

Ще й на головах волосся –

Не зачешеш аж ніяк.

Понавозили вони

модньої літератури.

Був живим би дядя Сталін

– повезли би до мєнтури.

Вася згідно субкультурі

Шось там пробує вгадать,

Хоч не знає, шо ж воно,

але читає все одно.

Бізнес Васін розвивався,

Поки з гуцулом зв’язався,

Той накапав голові,

Мовляв, Вася ваш «в тіні».

Приїжджає голова,

Все як тре: на «Ниві» і в дубльонці,

Каже Васі: «Тре платити,

Панімаєш, ета бізнес –

Кожен має кришу мати,

Шоб тебе не засєклі

(ну мєнти або хачі),

Будем тебе кришувати».

Це Василь не визнавав,

Бо в душі він був бунтар.

Не схилився, руки не простяг.

Гордо майорить любові стяг.

Так! Любові! Бо вона

Васю взяла й підняла.

На руках своїх понесла,

Пуд хоробрості принесла.

Вася гуцула послав подалі -

На рідні гори й полонини.

Й авангардистів із книжками,

Й ґуральню зачинив. Не п’є віднині…

Учасник №25

Сидиш на верховині самоти,

Немов чернець в підвалинах собору,

Байдужий до захоплення і мсти,

Віддавши гнів мовчанці на покору.

Безмовний кактус на твоїм столі,

Ужалить своїм поглядом у вічі,

Він одиноченький на всій Землі,

А ти – самотніший за нього вдвічі.

Відчиниш тихим порухом вікно,

Заглянеш в небо ніби у свічадо,

І все в той час відобразить воно:

Твої надії, смутки і відради.

Уже не відчуваєш плинність днів,

І ночі пролітають мерехтливо,

Та раптом – глядь на кактус – він розцвів!

І як малюк, ти віриш знов у диво.

Отже переглядайте та отримуйте задовелення від студентської "молодої поезії".

Ось і відібрали наших 12 переможців, які візьмуть участь в поетичному конкурсі "КОЛІР"

Pavlo — Mon, 24 Nov 2008 22:53:10 GMT

Сьогодні, а саме за 10 годин до початку конкурсу, журі відібрало з понад 30 анкет, 12 найкращих. Як нам повідомило журі, обирати було важко, бо, цитую одного з журі конкурсу, Ярослава Ґадзінського: "я побачив загальний рівень і деякі тенденції, оцінки та градацію ставив навіть за вдалі образи та метафори,

безперечно з цих учасників будуть непогані люди, принаймні з деяких".

Ці новини нас дуже радують. Також він сказав: "мені було цікаво як пишуть та взагалі з чого починають писати, бо сам же таким недавно був!" Звичайно з отриманих анкету було видно, що деякі лиш починають, а деякі вже "маститі". Сподіваємось поетичний конкурс "КОЛІР" все прояснить. Звичайно, ті конкурсанти, що не попали в конкурс, можуть приходити та вступити поза ним. Але все-одно усіх з нетерпінням чекаємо.

Також для заального бачення додаємо вірші, які пройшли відбір, і які Ви можете почути, прийшовши 25 листопада о 16.30 в Культурно-Мистецький Центр при Національному університеті "Києво-Могилянська академія"

Ось власне й додаю вірші учасників нашого конкурсу:

Учасник №1

Запахом лона з еротичних казок

Б'є із вікна
Весна у общагу.

Цвіт вишневий, мов перший пушок
Летить і гамує
Спрагу.

Спрага й весна
Та не празька весна
А на дворі
Не шістдесяті, а Нульові

Учасник №4

На мокрых улицах промозглого Парижа,

Средь подворотен, вони, нищеты,

Среди бездомных, дивный образ вижу,

что отречен от мира, суеты.

Сидит один, в заплатаной рубахе,

Рисует кистью - говорит слова,

Штрих, а затем другой, и вот на плахе,

уже приникла чья-то голова.

И капли крови, и ухмылка ката,

Прощальный крик приветствует закат,

Да, такова... жестокая расплата,

Безумного, приговорил аббат.

Искрятся мысли, и рождают краски,

Вновь воскрешая в памяти года,

Мгновенья те, и был когда-то счастлив,

Художник. Зла не знал тогда...

Промозглый город, серые подвалы,

Средь нищеты искать себе приют,

Его ж однажды даже в Лувр звали,

Под королевский, праздостный салют.

Его рядили в шелк, и ублажали,

А кошель наполняли до краев,

И мира блага все пообещали,

Если на верность присягнуть готов.

Если готов отречься от свободы,

И заменить пейзажи серых дней,

На звон монет, забыть про шум природы,

И рисовать портреты королей,

Если готов забыть, как плачет ветер,

И как поет в тиши ночной ковыль,

Забыть про то, как дышиться на свете,

И видеть грязь интриг, и власти пыль.

Но он не смог. Родней душе свободной,

Простор лесов и перестук копыт,

Умыть лицо с утра водой холодной,

Спокойный, тихий деревенский быт.

Он отказался! Только чтоб увидеть,

Как первые лучи скользят в листве,

Умеют как любить и ненавидеть,

Шедевры возраждались в голове...

Он бросил все! И захватив котомку,

Мольберт, две кисти, краски и сюжет,

Отправился вперед, по самой кромке,

Чтоб перед смертью смог увидеть свет.

Он шел вперед, збивая ноги в камень,

Пустынными полями, и тогда,

В мятежном сердце разгорелось пламя,

Свободы духа, мысли... навсегда!!

"Теперья буду рисовать что вижу,

Пускай ослепну!!! Ну и что, пускай!!!

Я вижу, знаю, чувствую и слышу,

Что этот мир - он для меня как рай!!!

Пускай смеються, говорят, что глупый,

Пускай кричат, что от судьбы ушел,

Но нет... вокруг слепые люди,

Ведь только так, я вновь себя обрел!!!"

Да, он дышал!! Он видел мир глазами,

Он чувствовал что возродился вновь,

Свободу - на холсте мазками,

Творил!!! Пока вскипала кровь...

На мокрых улицах промозглого Парижа,

Средь подворотен, вони, суеты,

Среди бездомных, дивный образ вижу,

Что смог однажды убежать от темноты....

Учасник №5

сон, світлий шепіт вікон

із небес, що над нами

ллється морок з зірками

і дзвенить, ідзвенить в тон:

«Сон»

ніч, щастя втомлених віч,

світлий подих світання

ти не спав? – це кохання

дивовижно прекрасна ця річ

ніч

Учасник№7

Я чиста сторінка твого альманаху претензій
Лови - не спіймаєш , я знову втекла з - під вінця
Твоїх резолюцій, вакацій, і псевдо - протекцій
Я знов усміхаюсь - бо знову не та і не ця.
Твої де жа вю - то мої вільнонаймані вбивці
Чатують...Сховавшись під ковдру солодких вогнів
Я знов прокидаюсь - на шиї криваве намисто
Від ніжних цілунків моїх самострачених днів.

Учасник №8

Коричневі гранули загиблого паперу стискає долоня, сама не своя... Якщо вірити буддистам, то навіть кавова гуща є чиїмось пеклом... Чому вмирають птахи? Згорає сонце? Солодшає Диявол? Чи знаєш ти, які у нього карі очі? Абсолютна свобода чи вічний лабіринт? А що страшніше: мертва вічність чи просто чужа? Не думай, ліпше просто дихай, як мудрий лис. Це ще не розпач?

Ненавиджу жорстокість червоного шрифту. Смердить коньяком. Чомусь від цього стало смішно. Ні, не до вирячених зіниць. Просто схотілося викрикнути цій надмірній різкості найвишуканіше з проклять. Треба менше альтернатив. Базальне червоне. Просто .коньяк

продовження....

Миколай про тебе не забуде

Pavlo — Tue, 11 Nov 2008 22:26:30 GMT

Сердечно запрошуємо громадські організації, благочинні фундації, центри соціальних служб, центри волонтаріату, ініціативні групи молоді долучитися до благочинної акції „Миколай про Тебе не забуде!”. Акція покликана вшанувати пам’ять великого благодійника святого Миколая та звернути увагу громадськості на важливість доброчинності. Завданням акції є зібрати та роздати подарунки (солодощі, книжки, фарби, олівці, зошити) для тих, які могли би залишитися без уваги в день Св. Миколая 19 грудня. Ці подарунки стануть символічним даром, свідченням нашої уваги та щирої любові до ближніх. Сподіваючись на Вашу участь в акції, маємо надію, що вона охопить якнайбільше дітей та молоді нашої країни. Акція відбувається вже сьомий рік поспіль, організовується МГО „Академія Української Молоді” спільно з навчальними закладами, громадськими організаціями та спільнотами. У 2007 році до неї долучилося 600 волонтерів – учнів старших класів та студентів, які принесли подарунки від Миколая безпосередньо до 3000 дітей і це лише у Львові. Акція також проводилась у Харкові, Луганську, Ужгороді, Кузнєцовську, Золочеві, Вінниці, Тернополі, Івано-Франківську, Ізмаїлі та Луцьку. В кожному з міст була проведена одна з нище поданих акцій, яка дала можливість достукатись до сердець тисячі українців.

Можливі форми участі в акції:

· організація святкової акції у своєму місті (волонтери - помічники Святого Миколая дарують цукерки та вітальні листівки усім перехожим на вулицях, вітаючи з Днем Миколая. Таким чином, хочемо показати, що інколи щира усмішка та привітні слова можуть також творити справжні чудеса. Акція покликана створити атмосферу свята та нагадати усім про День Святого Миколая! Захід буде проводитися водночас у різних містах України)

· організація роботи Фабрики Святого Миколая у своєму місті (впродовж тижня у визначеному місці відбувається збір та пакування подарунків відповідно до адрес потребуючих, 17-18 грудня волонтери – помічники Миколая розносять подарунки безпосередньо по адресах дітей з малозабезпечених родин, дітей-сиріт, дітей з особливими потребами.)

· реалізація вашої власної ініціативи допомоги тим, хто цього потребує (наприклад, відвідування лікарні, будинку престарілих, акція для дітей-вулиці, або ж допомога для колонії у справах неповнолітніх)

Особливістю акції „Миколай про тебе не забуде” є те, що вона залучає велику кількість волонтерів, які присвячують свій час для того, аби стати ангелами Добра та дарувати іншим радість, щастя та усмішки. Завдяки цьому творяться справжні чудеса, і відбувається те, що здавалося неможливим.

Особливо запрошуємо до співпраці ті організації, які мають досвід у проведенні благочинних акцій та праці з волонтерами. Якщо Ви зацікавлені в тому, аби у грудні 2008 року зробити щось добре та позитивне разом, просимо зголоситися до 20 листопада ел.поштою, або телефоном (назва організації, контактна особа, форми участі).

Контакт з оргкомітетом:

Бюро: УКУ, вул. І.Свєнціцького, 17, м. Львів,

Тел: (032) 276-95-45, Факс: (032) 240 99 50 www.mykolaj.com.ua

Христина Папроцька : тел. 380 97 66 00 567, Олена Яремко: тел. 380 67 39 49 230, 80931407560

ел.пошта: info@mykolaj.com.ua

"КОЛІР" (конкурс літературних імпровізацій)

Pavlo — Sat, 08 Nov 2008 11:08:47 GMT

Студенти київських ВНЗ зійдуться у поетичному батлі, що визначить кращого поета студенства.

25 листопада 2008 року в приміщенні Києво-Могилянської Академії відбудуться андеграундно-інтелектуальні поетичні змагання «КОЛІР» (конкурс літературних імпровізацій) між представниками різних університетів Києва. Незалежне журі за кількома критеріями обере кращого поета серед студентської громади.

12 конкурсантів - фіналістів попереднього відбору в інтернет-мережі, демонструватимуть поетичну майстерність, презентуючи публіці власну поезію, домашні заготовки на задану тему, а також виконуючи завдання «on-line», тобто безпосередньо в залі. Організатори заходу, новостворена молодіжна громадська організація «КОЛО», запросили на сходини відомих київських поетів, лауреатів літературного конкурсу видавництва «СМОЛОСКИП», що виконуватимуть роль журі.

Унікальність вечора у тому, що продекламувати власну поезію матимуть можливість і глядачі. Найсміливіших чекають подарунки. А ті, хто ще не знайшов у собі відвагу вийти до мікрофона, також отримають шанс познайомитися із собою-поетом безпосередньо на вечорі.

***

Поетичні змагання відбудуться у Культурно-Мистецькому центрі Києво-Могилянської Академії за адресою: м. Контрактова площа, вул. Іллінська 9, арт-галерея Підwall.

Радо запрошуємо представників преси.

Початок події о 16:30.

Для того, щоб взяти участь завантажуй анкету тут та відсилай на org.kolo@gmail.com з позначкою "КОЛІР"

Вас вітає молодіжна громадська організація "КОЛО"

mgo-kolo — Sun, 02 Nov 2008 16:57:32 GMT

Сьогодні, 2 листопада 2008 року, офіційно запрацював наш сайт. Надій багато. Сайт буде презентувати не лише діяльність нашої громадської організації, а й інших, як українських, так і європейських тощо.
Вагоме місце буде приділятися подіям, що сприяють зміцненню демократії в Україні, розбудові громадянського суспільства.
Взагалі, щодо нашої організації, ви можете прочитати в розділі Про нас. Те, що ми робимо, і що плануємо робити, можете дізнатися в меню Проекти.
Для тих, хто бажає розбудувати міцну, стабільну країну, хто бажає самореалізуватися, знайти нових, цікавих друзів по всій Україні - радимо вступути в нашу організацію.

Усім дякую,
Дружня команда МГО "КОЛО"